До війни значна частка міжнародних досліджень, які проводилися в Україні, припадала на дослідження, пов’язані з медичною та фармацевтичними галузями. Адже український ринок медичних послуг інтегрований до глобальної мережі охорони здоров’я.
Маркетологи проводили аналіз позицій брендів, аналізували сприйняття рекламних повідомлень, тестували концепції та працювали над покращенням іміджу медичних закладів.
Війна зруйнувала все: людські долі, домівки, підприємства, медичні установи, і, звісно, стратегічні маркетингові плани.
Проте, незважаючи на руйнівні наслідки воєнної агресії, українська медична система продовжує працювати і надавати послуги у повному обсязі майже по всій території країни.
Ми вирішили провести огляд ситуації у сфері медичних послуг України, щоб зрозуміти, як працює медична галузь в умовах війни, і які процеси варто приймати до уваги, плануючи проведення маркетингових досліджень.
1. Фокус на потребах людей, а не на ліквідації наслідків пошкоджень
Станом на 15 червня 2022 року в Україні пошкоджень зазнали 705 об’єктів охорони здоров’я, з них 115 закладів повністю зруйновані.
За даними ВООЗ (які постійно оновлюються), з 24 лютого 2022 року було підтверджено 323 атаки на сферу охорони здоров’я (health attacks) в Україні — що становить більше нападів протягом 4 місяців, аніж у Сирії з початку 2018 року (298 нападів).
Складна ситуація вимагає відповідного реагування. Наразі акцент робиться на відновленні мережі закладів охорони здоровʼя первинної ланки. Процеси активно відбуваються у деокупованих регіонах Київської, Чернігівської та Сумської областей.
При цьому важливо розуміти, що політика МОЗ спрямована не на відновлення медичних закладів, а на відновленні послуг для населення та створенні робочих місць для працівників медичної сфери.
Представники МОЗ наголошують, що мета післявоєнного відновлення сфери охорони здоров’я полягає не лише у тому, щоб просто відновити будівлі, а винайти оптимальні способи надання необхідних послуг для населення.
Такий підхід свідчить про те, що надання медичних послуг населенню стабілізується, незважаючи на змешення кількості медичних установ.
2. В Україні продовжують працювати програма медичних гарантій та програма “Доступні ліки”
Наразі пацієнти можуть розраховувати на медичну допомогу в будь-якому регіоні України, аби отримати всі наявні у Програмі послуги: лікування інфаркту, інсульту, інших серйозних захворювань.
Внутрішньо переміщені особи можуть звертатися по медичну допомогу по місцю перебування та без наявної декларації.
Оскільки кількість медичних послуг, що надаються пацієнтам, зростає, в Україні повернули систему оплат медичних працівників.
Днями Уряд ухвалив постанову, яка передбачає, що з 1 липня 2022 р. в регіонах, де наразі не точаться активні бойові дії, повернення системи оплат за фактично надані медичні послуги.
Зміни дозволять більш ефективно використовувати бюджетні кошти та підвищать фінансову спроможність закладів охорони здоров’я.
Ефективність також може бути досягнута шляхом переходу від великої кількості моноспеціалізованих лікарень до багатопрофільних закладів.
3. Процеси реформування медичної галузі не зупинились
Останні два роки медзаклади активно закуповували нове обладнання та покращували умови перебування для пацієнтів. Навіть за умов війни Кабмін ухвалив постанову, яка гарантує фінансування капітальних видатків на медобладнання та кисень.
Державні програми про закупівлі важкого обладнання продовжують діяти. Звісно, заклади, які розташовані у зоні бойових дій, не можуть реалізувати свої плани, проте там, де це можливо, далі встановлюються ангіографи, КТ, МРТ, мамографи тощо.
Окрім того, в Україні починається інфраструктурний етап медичної реформи з поділом лікарень на госпітальні кластери.
Згідно з новим підходом, лікарняна мережа в області, об’єднана в один госпітальний округ, буде додатково поділена на госпітальні кластери, з урахуванням меж адміністративно-територіальних одиниць, географічних особливостей регіону, стану автомобільних доріг,
поточних і прогнозованих демографічних характеристик чисельності населення, структури захворюваності та смертності, а також оптимальних клінічних маршрутів пацієнтів для своєчасного доступу до медичної та реабілітаційної допомоги.
4. Медичні працівники, які змінили місце проживання, отримали можливість працевлаштування
За даними Міністерства охорони здоровʼя, можливістю працевлаштуватися в іншому медичному закладі вже скористалися 3 073 внутрішньо переміщені медичні працівники.
Серед них 1 636 лікарів, 991 фахівець (медичні сестри/брати, акушерки, фельдшери, асистенти фармацевти), 446 технічних працівників.
Найбільше працевлаштованих медиків зареєстровано у Дніпропетровській – 440, Львівській – 308 та Полтавській областях – 303 особи.
Цей фактор важливо брати до уваги, розраховуючи вибіркову сукупність при проведенні кількісних досліджень серед медичного персоналу.
5. Фармацевтична галузь відновлюється, переважна більшість аптек працює
Якщо у перші дні війни, за даними Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, функціонувало близько 10% аптечних закладів, то вже через місяць після початку війни працювало 80% аптек.
Надалі кількість відкритих аптечних закладів продовжувала зростати. Поступово мережі відновили роботу онлайн-замовлень, що допомогло скоротити черги та дозволити людям купувати необхідні ліки за комфортних умов.
Важливо також брати до уваги фактор, який впливає на фармацевтичний та медичний ринки України, – обсяги гуманітарної допомоги.
На сайті Міністерства охорони здоровʼя функціонує інтерактивний дашборд, який інформує про отриману та розподілену гуманітарну допомогу. Наприклад, станом на 7 червня було розподілено понад 108 млн. одиниць ліків.
Фармацевтична компанія Sanofi з початку війни передала Україні в якості гуманітарної допомоги 30 млн доз лікарських засобів для щоденного лікування. Загальна сума благодійної допомоги препаратами компанії перевищує 21 млн євро.
Відомство публікує інформацію про наявні потреби у ліках, медичних виробах, витратних матеріалів, яких заклади охорони здоров’я потребують першочергово.
Звичайно, під час війни медична та фармацевтична галузь України вимушені працювати за умов підвищених ризиків, щохвилини вирішуючи питання безпеки людей та активів, доступу до сировини, логістики та, звісно, обсягів скорочення ринку, які повʼязані з окупацією і міграцією населення.
Однак медична галузь продовжує працювати, намагаючись зберегти людські ресурси та гідний рівень охорони здоровʼя населення.